DER SPIEGEL: «Україна і Мінські угоди стали центром уваги саміту G7»

277

В офіційному заключному комюніке саміту “Великої сімки” в Японії глави держав і урядів G7 висловилися за збереження жорсткого курсу по відношенню до Росії, повідомляють кореспонденти Der Spiegel. Минулого четверга канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що в Україні досі немає стабільного режиму припинення вогню, в зв’язку з чим зміни курсу західних держав в російському питанні “в даний момент не очікується”. Однак Меркель промовчала про те, що “за лаштунками уряд ФРН давно будує конкретні плани щодо поступового пом’якшення санкцій вже в поточному році”.

Берлін, як то кажуть в матеріалі, “готовий піти назустріч Москві за умови, що мінські домовленості почнуть просуватися”. “Моя позиція завжди звучала так: санкції не самоціль. Якщо справа дійде до перших успіхів при реалізації “Мінська”, ми зможемо почати діалог про пом’якшення санкцій”, – заявив глава німецького МЗС Франк-Вальтер Штайнмаєр, який останнім часом виступає за повернення Росії в G7. Тепер, як підкреслює видання, новий курс підтримує і відомство федерального канцлера.

План, як пояснює Der Spiegel, полягає в “частковому скасуваннi санкцій у відповідь на співпрацю Москви на запланованих місцевих виборах на Донбасі”: “Правда, під санкціями, які можуть бути скасовані, маються на увазі не особливо болючі для Путіна економічні заходи. Також не будуть порушені санкції, введені у зв’язку з анексією Криму. Але ось про обмеження на поїздки в ЄС для певних категорій росіян, в тому числі парламентарів, подумати можна, – йдеться в статті. – Або ж може бути скорочений термін продовження санкцій – з нинішніх шести до трьох місяців “.

Берлін аргументує “зміну курсу бажанням згуртувати Євросоюз, де все сильніше зростає прірва між прихильниками збереження санкцій і їх противниками”. Так, міністр закордонних справ Німеччини Штайнмаєр два тижні тому констатував, що в ЄС серйозно зросли протести проти продовження санкцій, якi повиннi бути одноголосно схваленi всіма державами ЄС до кінця липня. За його словами, в цьому році “знайти єдину позицію буде складніше”. “Найважливішим пріоритетом є збереження єдності всередині ЄС, – зауважив уповноважений уряду Німеччини з Росії Гернот Ерлер. – Якщо за це необхідно заплатити ціну, ми повинні бути готові. Найгірше відбудеться в тому випадку, якщо єдність Європи зруйнується і ЄС втратить свою роль”.

У Брюсселі Рада Європи і Європейський парламент поки що дотримуються старого курсу, який передбачає скасування санкцій тільки при 100-відсоткове виконання “Мінська”. Але з недавніх пір “все більше європейських країн ставлять санкції під сумнів, тим більше що в минулому не тільки Росія паралізувала реалізацію мінських домовленостей”, відзначають журналісти. Все це ставить під сумнів, чи проголосують в кінці липня всі 28 держав-учасників ЄС за автоматичне продовження санкцій.
До Берліна, за відомостями Der Spiegel, все частіше надходять телефонні дзвінки від високопоставлених чиновників з інших країн, де у владних структурах зростає невдоволення санкціями, але поки що не ризикують говорити про це публічно.
Деякі європейські уряди вже просигналізували про свою неготовність продовжувати санкції в існуючому вигляді. Наприклад, в подібному ключі висловилися австрійський канцлер Райнхольд Міттерленер і французький міністр економіки Еммануель Макрон. Скептично налаштовані італійці, іспанці, греки та португальці. Чи не сприймає автоматичного продовження санкцій і Угорщина, про що заявив міністр закордонних справ і зовнішньої торгівлі Петер Сійярто. Зокрема, через санкції експорт угорської продукції в Росію сильно скоротився. Так само йдуть справи в Чехії та інших країнах Східної Європи, говориться в статті.

Італійський прем’єр Маттео Ренці теж давно протестує проти політики ЄС на російському напрямку: в той час як Італія – один з найважливіших економічних партнерів РФ – терпить економічні збитки через санкції, Німеччина продовжує будувати разом з росіянами “Північний потік”. Змінилися настрої і у Франції, де не так давно велика група депутатів парламенту проголосувала за скасування санкцій. Одна з причин – збитки французького сільського господарства. Також у важкій ситуації опинилися і Нідерланди, де в квітні більшість громадян висловилися на референдумі проти угоди про асоціацію з Україною. “І хоча цей захід не зачіпало безпосередньо санкції, його цілком можна розглядати як проросійського вотуму. З цього моменту голландський уряд поводиться набагато обережніше”, – зауважують автори статті.

Джерело: DER SPIEGEL

 

Напишите нам!

 

×