Максим Ленко: “Без припинення цієї війни неможливо забезпечити позитивний розвиток і процвітання нашої країни”

Ленко МО заседание 06.04.17 1

6 квітня в Києві пройшов черговий круглий стіл партій і громадських організацій лівого і соціального напрямків “Мир і згода в Україні”. Глава ГО “Інститут світу” Максим Ленкоо також став учасником зборів. Повний текст його виступу наведено нижче.

Три роки на території України триває збройний конфлікт.
Після підписання 12 лютого 2015 року Комплексу заходів з виконання Мінських угод, інтенсивність боїв, звичайно, ослабла, але в повному обсязі п.1 Угод, що стосується «негайного і всеосяжного» припинення вогню в окремих районах Донецької і Луганської областей, так і не був виконаний. Обидві безпосередні сторони конфлікту – і ЗСУ, і прихильники самопроголошених республік, – ведуть щоденні обстріли одне одного зі стрілецької зброї і артилерії. Щодня із зведень Прес-центру штабу АТО ми отримуємо офіційну статистику про втрати у вигляді убитих і поранених. Природно, в результаті обстрілу гинуть також представники-учасники бойових дій з окремих районів Луганської й Донецької областей та мирні жителі як підконтрольної, так і непідконтрольної українській владі території. За даними Управління з координації гуманітарних питань ООН, число загиблих за станом на середину грудня 2016 становить понад 10 тисяч осіб. Ще понад 22 тисяч поранених.
Що ми маємо на сьогоднішній день? На території України силами її населення протягом 3-х років фактично ведеться війна, в результаті якої гинуть і страждають жителі країни, відбувається відторгнення її території, знищення інфраструктури, промисловості.
Очевидним є той факт, що без припинення цієї війни неможливо забезпечити позитивний розвиток і процвітання нашої країни. Нам потрібен мир, тому що війна виснажує соціально-економічні ресурси, підвищує ризики безпеки і тероризму на території всієї країни, а також служить виправданням неефективного управління для наших політиків, які під приводом війни вже намагаються вибудовувати тоталітарні моделі управління.
Але як припинити цей збройний конфлікт?
Ми розуміємо, що за військовими діями українців проти українців (я маю на увазі громадян України) стоять зовнішні сили, оскільки на території України сталося зіткнення геополітичних інтересів Сходу і Заходу. За провладними українськими силами стоять західні, в першу чергу американські, зовнішні сили, які фактично керують внутрішньою політикою країни, а прихильникам самопроголошених республік надає озброєну, технічну, гуманітарну та фінансову допомогу Російська Федерація, на яку повністю ці республіки орієнтовані.
Простий аналіз подій, що відбуваються, свідчить про те, що в закінченні збройного протистояння і реінтеграції Донбасу ці сторони на сьогоднішній день не зацікавлені.
Швидше навпаки, всі сторони, крім власне народу України, зацікавлені в продовженні цього конфлікту в формі повільної, «тліючої» війни.
Українській владі вигідним є сьогоднішній стан речей на Донбасі як з політичної, так і з соціально-економічної точки зору. Влада списує на війну всі свої прорахунки; використовує її як інформаційний фон, що заглушає будь-яку критику; намагається відвернути увагу суспільства від проблем, пов’язаних зі складною соціально-економічною ситуацією в країні; використовує війну як засіб для розправи зі своїми політичними опонентами, перемикаючи увагу суспільства на якогось «ворога» – Росію, сепаратистів і т.д. Сьогоднішній української влади не потрібна реінтеграція Донбасу, оскільки їй не потрібні 3 мільйони нелояльних до влади виборців – мешканців окремих районів Донецької та Луганської областей. Крім того, політики, які 3 роки тому розв’язали цю війну, не можуть бути зацікавлені в її закінченні, розуміючи, що їм доведеться нести відповідальність за її наслідки. Зрештою, «тліючий» конфлікт вигідний сьогоднішньої української влади з точки зору її збагачення, оскільки влада просто наживається на війні.
Що стосується Заходу, то він завжди був радий досягти своїх цілей за допомогою чужих рук; отримавши можливість прямого управління Україною, Захід розширив свій вплив на Схід і сьогодні, як ніколи близько, він підійшов до російських кордонів; використовуючи Україну, Захід послаблює військову машину й економіку Росії за допомогою України і на її території.
А Російська Федерація, переслідуючи свої інтереси, закривається Донбасом, як щитом, вирішує проблему демографічної кризи за рахунок міграційного процесу і сподівається в подальшому використовувати Донбас для вирішення своїх питань, в тому числі і питання з Кримом.
Є ще одна сторона конфлікту – це збройні формування на території непідконтрольного Україні Донбасу. Вони складаються з людей, яких називають по-різному: хтось бойовиками, хтось ополченцями. Ці люди також зацікавлені в продовженні війни, оскільки з одного боку вона виключає залучення їх до відповідальності, а з іншого – дозволяє заробляти великі гроші.
Таким чином, в силу небажання сторін положення Мінських Угод досі залишаються нереалізованими. А останні події (мається на увазі блокада Донбасу) ставлять під величезний сумнів їхню реалізацію взагалі.
При цьому війна на сході постійно підігрівається впровадженою владою України і підтримуваною Заходом русофобською політикою, чому всіляко сприяє антиросійська мілітаристська риторика вітчизняних ЗМІ. Російські мас-медіа в інформаційній війні нашим і американцям не поступаються.
Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок: ця війна – надовго.
Для того, щоб збройний конфлікт на території України було припинено, необхідні умови. А саме: повинні змінитися в бік поліпшення відносини між Росією і Заходом, в результаті чого хтось із них погодиться послабити свій вплив на Україну.
Російська ейфорія з приводу перемоги Трампа на виборах Президента США проходить. І сьогодні ми бачимо, що швидкого налагодження відносин між Росією і Заходом очікувати не доводиться.
В силу цього не доводиться очікувати і згортання збройного конфлікту на Сході України.
Але немає нічого неможливого. З огляду на уроки історії, ми знаємо, що будь-яка війна рано чи пізно закінчується миром. Ми бачимо, що запит українського суспільства на реалізацію в країні мирного сценарію зростає. І ми повинні це використовувати. Потрібно підхопити цей запит і, сформувавши в країні Партію Миру – антивоєнний актив справжніх громадян України, які розуміють, що війна є згубною для нашої державності, –
спробувати конституційним шляхом привести цю Партію до влади.
Ми бачимо, що сьогоднішня влада, яка є провідником Західної політики, зупинити війну нездатна і не зацікавлена. Без зміни цієї влади війна в Україні триватиме.
Потрібно сформувати таку соціальну організацію, яка прямо виступить за припинення війни політичним шляхом і згодом запропонує новий, СВІЙ еволюційний шлях розвитку, альтернативний тому шляху, яким штовхає сьогодні Україну Захід. І діяти ця соціальна організація повинна виключно в українських, а не російських або чиїхось інших інтересах.
Тільки така соціальна організація за підтримки громадськості, отримавши мандат довіри народу, здатна в майбутньому припинити збройний конфлікт на території України шляхом проведення переговорів з усіма зацікавленими сторонами.
Адже виходить так, що на сьогоднішній день український народ – як сторона конфлікту, насправді страждає від цієї війни, і єдино зацікавлена ​​в її припинення, – фактично відсторонена від участі у вирішенні ситуації, що склалася. Ця сторона повинна отримати гідне представництво на політичній арені, здатне в майбутньому відновити мир в нашій країні.

Напишите нам!

 

×