“Нормандський равлик” – над прірвою

1421090177-6377

Напередодні дванадцятої зустрічі “нормандської четвірки” в Німеччині сторони обмінялися досить песимістичними заявами. Глава німецького МЗС Штайнмайер поскаржився, що “прогрес” в переговорах “просувається зі швидкістю равлика. Так довго тривати не може”. Прес-секретар російського президента констатував “плачевну ситуацію в плані реалізації мінських домовленостей”. А український міністр Клімкін написав в твіттері, що “безпека і справжня свобода волевиявлення на Донбасі – не предмет для компромісів … нам потрібні справжні вибори, а не черговий фарс”.

Переговори глав зовнішньополітичних відомств очікувано сфокусувалися на “забезпеченні безпеки виборів на Донбасі”. В черговий раз сторони узгодили ряд “конкретних заходів” по деескалації конфлікту (розведення військових підрозділів, створення нейтральних зон і тд.). Україна запропонувала трьохетапний план врегулювання за участю Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Росія представила свій варіант закону про вибори на Донбасі, на що було дано відповідь, що Україна в “стані сама написати своє законодавство і ніякі поради нам не потрібні”.

Варто наголосити на двох моментах. По-перше, з політичної частини мінських угод ніяких компромісів не досягнуто. Штайнмайер і Лавров висловили своє розчарування з цього приводу. Примітно, що зустріч “четвірки” проходила на тлі зростаючого пресингу Заходу на Київ з проведення виборів на Донбасі. Причому, спостерігається дивовижний збіг позицій Кремля і франко-німецького дуету, правда, з різних причин. Заходу, втомленому від дворічної війни на Донбасі, і зануреному у внутрішні проблеми (міграційна криза, британський референдум, вибори, що наближаються) потрібен швидкий успіх і формальне закриття української теми.

А Москві потрібно “троянське” вживлення в Україну “ДНР” та “ЛНР”, звільнення від змісту цих “республік” і зняття західних санкцій. До речі, Лавров за підсумками зустрічі зробив ряд відповідних заяв. На його думку, не треба “перетворювати тему забезпечення безпеки в ході виборів в якусь непереборну історію”. Київ повинен напряму домовлятися з “ЛНР” і “ДНР” щодо законів про вибори і особливий статус Донбасу і відповідної поправки до Конституції.

І саме до такого сценарію повзе “нормандський равлик”.

Більш того, продавлювання виборів на Донбасі загрожує внутрішньополітичною кризою в Україні – у Верховній Раді немає на це голосів. А громадяни країни не підтримують цю ідею. За результатами соціологічних досліджень Центру Разумкова (березень 2016р.) 56% українців проти надання особливого статусу “Донбасу” і 53% проти проведення виборів на непідконтрольних Києву територіях.

Українська сторона неодноразово озвучувала умови проведення виборів. Але очевидно й інше, – вибори можна проводити тільки після повної ліквідації наслідків російської окупації. Потрібен час на “карантин” та комплексну “санацію” цієї території, бо за роки окупації зусиллями РФ навколо псевдодержавності інституцій сформувалася і зміцніла ворожа Україні мілітаризована середа.

Другий момент берлінської зустрічі – згода сторін з необхідністю присутності міжнародного компонента на Донбасі (озброєна місія ОБСЄ). Правда відразу після переговорів, Лавров заявив, що це штучна проблема і “безпеку в ході виборів цілком можна забезпечити без будь-якої воєнізованої структури”. Втім, сама по собі ідея введення поліцейської місії ОБСЄ – аж ніяк не панацея врегулювання конфлікту. Більш того, “місія” може обернутися черговою пасткою для України.

По-перше, ОБСЄ не має ні досвіду подібного роду миротворчих операцій, ні необхідних ресурсів. По-друге, неприпустимо участь російських батальйонів в такій місії. Бо тоді вже цілком легально окупанти стають миротворцями і легально будуть через російсько-український кордон забезпечуватися зброєю та особовим складом. По-третє, поліцейські з пістолетами – не чинник стримування для двох армійських корпусів бойовиків з важким озброєнням. По-четверте, якщо місія зосередиться по лінії фронту, її вплив на ситуацію на окупованих територіях зведеться до нуля. Зрештою, кардинально різні уявлення про роль та функції гіпотетичного “контингенту ОБСЄ” на Донбасі в кращому випадку перетворять переговори по організації місії в черговий довгограючий процес з нульовою сумою.

Захід, хоча б з почуття самозбереження, повинен бути зацікавлений в “заморожуванні” конфлікту на Донбасі і налаштований на тривалий процес політичного врегулювання. Це безпечніше і дешевше, ніж підштовхувати Київ до непідготовлених і авантюрних виборів на окупованих територіях з драматичними для всього континенту наслідками. Доцільніше “заморозити” Донбас і одночасно “розморожувати” нормандський процес (тобто розширити переговорний формат, шукати нові шляхи і варіанти врегулювання, як в рамках мінських угод, так і поза ними).

Равлик повзе повільно, якийсь час у нас ще є …

Джерело: Сегодня

 

Напишите нам!

 

×